Народилася 22 листопада 1996 року в м. Зіньків на Полтавщині. Нині
–
учениця 11 класу Зіньківської спеціалізованої школи I-III ступенів №2. Авторка збірок поезій «Осколки неба» і прози «Віддзеркалення». Дипломантка (ІІ місце) ІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук (секція «Літературна творчість»
–
Полтава, 2012). Дипломантка конкурсу «Кращий відеопоетичний твір» (в рамках проекту «Майстерня медіатворчості «Поезія в кадрі»
–
Полтава, 2013). Друкувалася в газеті «Голос Зіньківщини».
Зелені груші
Тоді ще груші були зелені –
Тримались міцно.
Ми підставляли холодні жмені –
Хотілось їсти.
Порахувавши плоди останні –
Ми знову грішні.
У тебе яблуні на світанні,
У мене – вишні.
А восени їм забракло сили,
А може в серпні,
Гілки скидали плоди достиглі,
А може мертві.
Гуділи бджоли в забутих душах,
А може оси.
А наше щастя сховалось в грушах
Зелених досі.
* * *
В лёгких Планеты новая рана –
Стонет Земля во сне.
Деревья просыпаются рано –
Видят топор на пне.
В лёгких Планеты новая рана –
Стонет Земля во сне.
Деревья просыпаются рано –
Видят топор на пне.
Только вчера от пожара спаслись –
Обгорела кора.
Но ветки все же поднимутся ввысь –
Бороться пора.
От звука потери дрогнул весь лес –
О дубе осталась быль.
Покрыла подошвы жалкая смесь –
Грязь и древесная пыль.
Все мы оглохли, не слышим мольбы,
Не видим границы.
Быть может, мы дома сажаем цветы,
Но здесь мы – убийцы...
Деревья бессильны, сочится кровь
–
Янтарные капли.
Невинные жертвы падают вновь –
Опомнимся? Вряд ли.
Янтарные капли.
Невинные жертвы падают вновь –
Опомнимся? Вряд ли.
На счёт три
Бывает трёх для счёта много,
Кому-то – мало.
Неслышно сон украл тревогу,
Теплее стало.
Хватает веры выйти первым,
Озвучив мысли?
Испуг, покрывший струны нервов,
Лишённый смысла.
Для главных слов бывает рано,
Кому-то – поздно.
И новый круг бежим упрямо,
Теряя слёзы.
Считает кто-то цифры в голос,
Мелькают лица.
За счастье я всегда боролась
И буду биться.
Немає коментарів:
Дописати коментар