WOMEN WORK WELL від креативної ідеї до активної дії

Крокує новий проект. “WOMEN WORK WELL” від креативної ідеї до активної дії.

У Полтавській області стартує проект “WOMEN WORK WELL”. Це інноваційна програма захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених жінок на місцевих ринках праці, яка впроваджується ГО “Фонд прав людини”у співпраці з колегами з Естонського Жіночого Ресурсного Центру ENUT. Програма надасть ВПО нові унікальні можливості пройти бізнес навчання та започаткувати власну справу в місті свого проживання.

Інформаційну зустріч робочої групи щодо завдань та виконання проекту було проведено 17 липня в офісі Полтавської філії Суспільної служби України, яка і буде виконувати проект на Полтавщині. До участі у заході були запрошені активісти організацій, що працюють з ВПО та самі є вимушено переміщеними особами, лідери громадських організацій, журналісти.

Програма захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених жінок

Полтавська область залучається до інноваційної програми захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених жінок на місцевих ринках праці. Стартує проект “WOMEN WORK WELL”

Громадська організація “Фонд прав людини” плідно та активно працює в багатьох регіонах України ще з 2001 року. А з 2014 одним з ключових напрямків роботи Фонду став захист прав внутрішньо переміщених осіб. Вже майже три роки ГО успішно впроваджується програма по соціально-економічному захисту ВПО. Наразі, у співпраці з колегами з Естонського Жіночого Ресурсного Центру ENUT, розпочинається проект для переселенців (переважно жінок), тих, хто має готовність та бажання пройти бізнес навчання в рамках даної ініціативи та започаткувати приватний бізнес в місті свого проживання. Читати більше...

Конкурс журналістських розслідувань у сфері видобування корисних копалин

До участі у конкурсі запрошуються:

• Журналісти друкованих видань онлайн-ресурсів,
• місцевих теле- та радіо-компаній
• блогери

Переможців визначатиме конкурсна комісія.

Не менше 10 переможців будуть відзначені грошовими преміями, розмір премій від 500 грн. до 3000 грн.

Додаткова інформація у додатку: https://goo.gl/FTwBxr

Абетка Медіакультури

Інформація є невід’ємною частиною нашого життя. Володіння нею дає велике благо – знання. Водночас вона є зброєю, ціль якої – розум 

людини, її переконання і поведінка. Сучасні медіа давно стали провідниками в інформаційному світі, обирають найбільш важливе, 

актуальне, корисне й цінне, а значить формують картину світу, визначають наше бачення, сприйняття, розуміння того, що нас оточує.

Нині завдання кожного – навчитися ефективно та безпечно взаємодіяти із системою мас-медіа, яка активно вдосконалюється на технічному й методологічному рівнях. Уберегти себе від негативного впливу пропаганди, маніпуляцій та інших інформаційно-психологічних технологій можна лише за умови постійної медіаосвіти, яка формує медіакультуру особистості як здатності людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі. Це особливо актуально в часи ведення інформаційних, смислових та гібридних війн.

Презентація книги Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу» - в Полтаві

Авторка однієї з найкращих книг про війну презентуватиме її в Полтаві.

5 листопада поетка Любов Якимчук презентуватиме в Полтаві свою книгу «Абрикоси Донбасу». Збірка увійшла до десяти найкращих книг про війну за версією українського Forbes.

Джерелознавча проблематика життя і творчості Юрія Сліпка

Олексій НЕЖИВИЙ,

доктор філологічних наук, професор

Історія літературно-мистецького життя багата письменницькими іменами, справжніми талантами тих літераторів, які увійшли в історію української літератури ХХ століття своїм самобутнім рядком. Інколи траплялося, що із незалежних від автора причин його поява в літературі зазвучала на повний голос із запізненням аж на три десятиліття. Звісно, як на одне людське життя – це забагато, однак повернення особистості митця до активної літературної діяльності теж свідчить про її неординарність. До таких належить і письменник Юрій Васильович Сліпко.

Літературна борозна Івана Нечитайла (80 років від дня народження)

Олексій Неживий

Думається, що саме образ рідної землі передає найхарактерніше у творчій біографії письменника-полтавця Івана Нечитайла. Рідне слово він полюбив ще з дитинства, бо не раз дивувався, як же гарно звучить українська пісня у їхньому селі, коли після довгого трудового дня жінки поверталися додому.

У Полтавській обласній письменницькій організації – новий очільник

Сьогодні в Полтавській обласній організації Національної спілки письменників України, відповідно до Статуту НСПУ, відбулися звітно-виборні збори. Основним питанням стало обрання нового керівництва організації: голови, Правління й Ревізійної комісії. Учасники зборів заслухали звіт чинної голови ПОО НСПУ Олени Гаран, яка обіймає цю посаду з квітня 2005 року, а також звіт ревізійної комісії стосовно фінансово-господарського становища організації. Після затвердження порядку денного, обрання головуючого зборів, секретаря й лічильної комісії, висунення кандидатур та їх обговорення відбулося голосування.

«Колізеї душі», або роздуми над поезією Олександра Пушка

Олександр БАЛАБКО

Про поезію так само складно писати як про музику, живопис, коли читач не має змоги твір почути чи побачити. Поезію треба читати, осягати, і в кожного будуть свої відчуття, свої враження. Щодо віршів Олександра Пушка, то його система поетичного мислення, логіка добору зображувальних засобів потребує копіткого розшифрування, подібного до розв’язування математичної задачі. Ось, приміром, – «слова виростають вночі переплаканим зіллям», чи – «колізеї душі очі на світлі мружать»… Щоб пройнятися розумінням цього, треба настроїтися на відповідний лад автора, сказати б, – побути ним самим. І тоді стане зрозумілим, що слова, які виростають вночі, – рятівні й заспокійливі водночас для ліричного героя, який свою душу уподібнює з лабіринтами римського Колізею.

Виступ Лесі Степовички на святі «Бригантина долі Олеся Гончара» в ДНУ ім. О. Гончара

Леся СТЕПОВИЧКА

ЯК КОРАБЕЛЬ НАЗОВЕШ, ТАК ВІН І ПОПЛИВЕ

Дозвольте поділитися деякими роздумами на тему нинішніх Гончарівських читань. Тлумачний словник дає  визначення поняття  «Бригантина» як «судно, тип вітрильного корабля». Великий письменник і філософ О. Гончар узяв слово Бригантина для назви повісті, в центрі якої доля маленького бешкетника і правопорушника Порфира Кульбаки з села Комишанки. Як знаємо, хлопчину виловлено і направлено до спецшколи на виправлення з «діагнозом»: «Дисгармонія поведінки… Важкий характер… Виняткова впертість, перекірливість, непослух… Підвищена реактивність нервової системи, надміру загострений інстинкт свободи… Нахил до фантазій, спалахи агресивності…»

Традиційно образ Бригантини в цьому творі О. Гончара потрактовується як символ потягу людини до свободи, особистої волі (зокрема, виступ проф. ДНУ Н. І. Заверталюк, інші).